Будівельний паспорт забудови земельної ділянки є містобудівним документом, який визначає комплекс планувальних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального об’єкта на конкретній земельній ділянці. Порядок його надання регулюється статтею 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та спеціальним порядком, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку України № 103. Закон України, Порядок видачі будівельного паспорта.
Будівельний паспорт застосовується під час забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок. На його підставі можуть будуватися індивідуальні житлові, садові або дачні будинки заввишки не більше двох поверхів без урахування мансардного поверху та загальною площею до 500 м². Разом із будинком можуть передбачатися господарські будівлі, гаражі, споруди, елементи благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Визначальне значення має не лише площа майбутнього будинку, а й правовий статус землі. Цільове та функціональне призначення земельної ділянки повинні допускати запланований вид забудови. Наявність права власності на землю сама по собі не гарантує можливості звести на ній житловий будинок.
До складу будівельного паспорта входять вимоги до забудови земельної ділянки та схема намірів забудови. На схемі відображають місце розташування будинку й інших споруд, відстані до меж сусідніх ділянок, наявних об’єктів та інженерних мереж. Також можуть зазначатися габаритні розміри будівель, фасади, плани поверхів, під’їзди, джерела водопостачання, каналізація та інші заплановані системи інженерного забезпечення.
Вимоги будівельного паспорта формуються з урахуванням містобудівної документації, будівельних норм, санітарних, протипожежних, природоохоронних та інших обмежень. Вони можуть стосуватися мінімальних відступів від меж ділянки, червоних ліній, сусідніх будинків, ліній електропередач, газопроводів, водойм, лісових територій, пам’яток культурної спадщини та охоронних зон.
Для отримання будівельного паспорта замовник подає заяву, документи про право власності або користування земельною ділянкою та матеріали, що відображають наміри забудови. За наявності співвласників землі або будинку може знадобитися їхня згода. Проєкт будівництва також може подаватися, якщо його вже розроблено.
Для об’єктів, що відповідають параметрам будівельного паспорта, містобудівні умови та обмеження окремо не надаються. Розроблення повного проєкту будівництва за загальним правилом може здійснюватися за бажанням замовника. Водночас відсутність обов’язкового повного проєкту не звільняє забудовника від дотримання будівельних норм, правил безпеки та вимог самого паспорта.
Будівельний паспорт не є дозволом на автоматичний початок робіт. Після його отримання замовник повинен виконати передбачені законодавством реєстраційні процедури, зокрема подати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, якщо саме така процедура застосовується до об’єкта. Відомості про паспорт і подальші документи вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Під час будівництва необхідно дотримуватися розташування, габаритів, поверховості та інших параметрів, зазначених у документації. Суттєва зміна місця розташування будинку, його площі, конфігурації або складу споруд може потребувати внесення змін до будівельного паспорта чи оформлення документації за іншою процедурою.
Якщо планується багатоквартирний будинок, значний комерційний об’єкт або індивідуальний будинок, параметри якого перевищують установлені для будівельного паспорта обмеження, застосовуються інші містобудівні та дозвільні процедури. Не можна використовувати будівельний паспорт формально для спорудження об’єкта, який за фактичними характеристиками не відповідає індивідуальній садибній, садовій або дачній забудові.
Після завершення робіт будинок необхідно прийняти в експлуатацію в установленому порядку. Залежно від ситуації проводиться технічна інвентаризація, оформлюється технічний паспорт, реєструється документ про прийняття об’єкта в експлуатацію, присвоюється адреса та здійснюється державна реєстрація права власності.
Будівельний паспорт потрібно відрізняти від технічного паспорта. Будівельний паспорт оформлюється до початку будівництва та визначає допустимі параметри забудови земельної ділянки. Технічний паспорт готується за результатами технічної інвентаризації та описує характеристики вже збудованого або наявного об’єкта.
Під час купівлі недобудованого чи нещодавно завершеного приватного будинку важливо перевірити реєстраційний номер будівельного паспорта, земельну ділянку, дані замовника, схему забудови, повідомлення про початок робіт і документи про прийняття об’єкта в експлуатацію. Відомості про зареєстровані паспорти можна шукати в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Наявність будівельного паспорта не підтверджує, що будинок споруджено без відхилень, введено в експлуатацію або зареєстровано як нерухоме майно. Це лише один із документів у послідовній процедурі законного будівництва та оформлення об’єкта.
Будівельний паспорт
Що таке будівельний паспорт забудови земельної ділянки, для яких будинків він потрібен, що містить документ і чим відрізняється від технічного паспорта.
Будівельний паспорт є документом, який визначає основні вимоги до забудови конкретної земельної ділянки. Його використовують переважно для будівництва або реконструкції індивідуального житлового, садового чи дачного будинку заввишки не більше двох поверхів без урахування мансарди та площею до 500 м², а також господарських будівель, гаражів і споруд на ділянці. У документі зазначають, де саме можна розташувати будинок, якими мають бути відстані до меж ділянки, сусідніх будівель, інженерних мереж та інших об’єктів. Будівельний паспорт не підтверджує право власності на землю, не замінює повідомлення про початок будівельних робіт і не означає, що завершений будинок автоматично введений в експлуатацію.
Інші терміни на Б
Багатоквартирний будинок, це житловий будинок, у якому розташовано три або більше окремих квартир. Кожна квартира є самостійним об’єктом нерухомості, а сходові клітки, ліфти, коридори, дах, фундамент, інженерні мережі та прибудинкова територія належать співвласникам на праві спільної сумісної власності. Власник квартири може продати, подарувати, передати в оренду або успадкувати її, але утримання спільного майна будинку є відповідальністю всіх співвласників.
Багатофункціональний комплекс це об’єкт нерухомості, у якому поєднано кілька функцій: житло, офіси, торгові площі, паркінг, сервіс, дозвілля або готельну складову. Такий формат створює середовище, де люди можуть жити, працювати, купувати послуги й проводити час в межах одного проєкту або поруч із ним.
Базова орендна ставка, це початкова вартість користування нерухомістю, встановлена за один квадратний метр або за весь об’єкт протягом певного періоду. Найчастіше її зазначають за місяць, рідше за рік. Ця ставка зазвичай не включає комунальні платежі, експлуатаційні витрати, податки, страхування, маркетингові збори та інші додаткові платежі. Тому фактичні витрати орендаря можуть бути суттєво вищими за суму, вказану в оголошенні.
Балансова вартість нерухомості, це вартість, за якою квартира, будівля, приміщення, споруда або земельна ділянка відображається в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства. Вона не обов’язково збігається з ринковою ціною. Наприклад, офісна будівля може обліковуватися за балансовою вартістю 10 млн грн, хоча на відкритому ринку її можна продати за 25 млн грн. Така різниця виникає через амортизацію, переоцінку, зменшення корисності та правила бухгалтерського обліку.
Балкон, це відкритий або засклений майданчик, який виступає за площину фасаду будинку та сполучається з внутрішнім приміщенням через двері. Зазвичай він має огорожу, а його основою є плита або інша несуча конструкція, закріплена в будівлі. Балкон використовують як додатковий простір для відпочинку, зберігання речей або господарських потреб. Він не є повноцінною житловою кімнатою, навіть якщо його засклили, утеплили та облаштували для постійного використання.
Банківська іпотека, це спосіб придбання квартири, будинку або іншої нерухомості за рахунок кредиту банку, коли нерухомість передається банку в забезпечення повернення позичених коштів. Покупець стає власником об’єкта та може ним користуватися, але до погашення кредиту нерухомість залишається обтяженою іпотекою. Якщо позичальник припинить виконувати зобов’язання, банк за встановленою процедурою може звернути стягнення на заставлений об’єкт.
Банківська оцінка нерухомості, це визначення вартості квартири, будинку, земельної ділянки або комерційного об’єкта для отримання кредиту під заставу такого майна. Вона допомагає банку зрозуміти, скільки реально коштує нерухомість і яку суму можна безпечно надати позичальнику. Оцінена вартість може бути нижчою за ціну, погоджену між покупцем і продавцем. У такому разі банк зазвичай розраховує максимальну суму кредиту саме від результату оцінки, а різницю покупець має покрити власними коштами.
Банківський кредит на нерухомість, це кошти, які банк надає фізичній або юридичній особі для придбання, будівництва, реконструкції чи ремонту квартири, будинку, земельної ділянки або комерційного приміщення. Такий кредит може забезпечуватися іпотекою придбаного об’єкта, іншою нерухомістю позичальника або додатковим забезпеченням. Тому кредит на нерухомість та іпотека не завжди є тотожними поняттями: кредит визначає, на що надаються гроші, а іпотека визначає, яким майном забезпечується їх повернення.
Банкрутство девелопера, це встановлена судом неспроможність компанії виконати свої фінансові зобов’язання перед кредиторами. У сфері нерухомості така ситуація може призвести до зупинення будівництва, зміни замовника або девелопера, продажу активів, передачі проєкту іншій компанії чи ліквідації боржника. Банкрутство компанії не означає автоматичної втрати квартири або вкладених коштів. Наслідки для покупця залежать від того, з якою юридичною особою укладено договір, що саме було придбано, чи зареєстроване спеціальне майнове право та за якою схемою фінансувався об’єкт.
Безбар’єрність, це організація будівель, приміщень і навколишнього простору так, щоб ними могли самостійно та безпечно користуватися всі люди, незалежно від віку, стану здоров’я, фізичних, сенсорних або когнітивних особливостей. У нерухомості безбар’єрність передбачає зручний вхід без сходинок, пандус або підйомник, достатню ширину дверей і проходів, доступний ліфт, зрозумілу навігацію, безпечне покриття та можливість пересуватися територією без сторонньої допомоги. Вона важлива не лише для людей, які користуються кріслами колісними, а й для батьків із дитячими візками, людей старшого віку, вагітних жінок, дітей та осіб із тимчасовими травмами.
Безоплатне відчуження нерухомості, це передача квартири, будинку, земельної ділянки, комерційного приміщення або іншого об’єкта у власність іншої особи без отримання грошей, майна чи іншої зустрічної компенсації. Найпоширенішою формою такого відчуження є дарування. Власник добровільно передає нерухомість обдаровуваному, після чого втрачає право власності на неї. Якщо одержувач повинен заплатити, передати інше майно або виконати зустрічне майнове зобов’язання, така операція вже не є безоплатною.
Безхазяйна нерухомість, це будинок, квартира, споруда або інший нерухомий об’єкт, який не має власника або власник якого невідомий. Покинутий чи занедбаний вигляд сам по собі не робить нерухомість безхазяйною. Власник може тривалий час не користуватися майном, але зберігати право власності. Статус об’єкта потрібно підтвердити юридично через перевірку документів, реєстрів і встановлену процедуру обліку.