Група нежитлових приміщень є сукупністю окремих нежитлових приміщень у межах будівлі, які мають спільне функціональне призначення, можуть бути об’єднані в один об’єкт технічної інвентаризації та використовуються для господарської, комерційної, адміністративної, виробничої, складської, сервісної або іншої діяльності, не пов’язаної з постійним проживанням людей.
У документах така група може бути зазначена як самостійний об’єкт нерухомого майна. Вона може мати власну площу, номер, технічний паспорт, реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав та окреме право власності. Саме тому для угоди важливо дивитися не лише на фактичне планування, а й на те, як об’єкт описаний у правовстановлюючих документах.
Група нежитлових приміщень може включати:
- основні приміщення;
- допоміжні приміщення;
- коридори;
- санвузли;
- комори;
- технічні приміщення;
- складські зони;
- підсобні кімнати;
- приміщення для персоналу;
- інші частини, які обслуговують основну функцію об’єкта.
Такий об’єкт слід відрізняти від окремого нежитлового приміщення. Окреме приміщення може бути однією кімнатою або ізольованою частиною будівлі. Група нежитлових приміщень зазвичай складається з кількох приміщень, які разом утворюють єдиний функціональний або реєстраційний об’єкт.
Також її не слід плутати з усією нежитловою будівлею. Наприклад, у торговельному центрі може бути багато окремих груп нежитлових приміщень: магазин, кафе, офіс адміністрації, складський блок. Кожна з них може бути окремим об’єктом, але вся будівля залишається більшим об’єктом нерухомості.
Під час купівлі або оренди групи нежитлових приміщень варто перевірити:
- право власності або право користування;
- технічний паспорт;
- загальну та корисну площу;
- склад приміщень;
- фактичне планування;
- законність перепланувань;
- окремий вхід або доступ;
- інженерні мережі;
- електричну потужність;
- вентиляцію;
- санітарні та пожежні вимоги;
- можливість використання під потрібний вид діяльності;
- наявність обтяжень, орендарів або сервітутів.
Для бізнесу важливо, щоб фактичне використання відповідало технічним і правовим характеристикам об’єкта. Наприклад, приміщення, яке в документах є складом або підвалом, не завжди можна без додаткових процедур використовувати як кафе, медичний кабінет, навчальний центр або торговельну площу.
Отже, група нежитлових приміщень, це не просто кілька кімнат у будівлі, а юридично й технічно визначений об’єкт, який використовується для нежитлової функції. У нерухомості цей термін важливий для купівлі, оренди, оцінки, реєстрації права власності, перепланування та запуску комерційної діяльності.