Географічні координати визначають просторове положення точки в географічній системі координат.
Основними компонентами є:
- географічна широта, кутове положення відносно площини екватора;
- географічна довгота, кутове положення відносно початкового меридіана.
Широта набуває значень від 0° до 90° північної або південної широти. Довгота визначається в межах від 0° до 180° східної або західної довготи. В офіційних реєстрах географічні координати об’єкта також визначаються саме як широта і довгота, що закріплено Положенням про Державний реєстр географічних назв.
Координати можуть записуватися у двох основних форматах:
- градуси, хвилини та секунди: 50°27′00″ N, 30°31′24″ E;
- десяткові градуси: 50.450000, 30.523333.
У цифрових картах, навігаційних системах, API та базах нерухомості зазвичай використовують десятковий формат. Для території України широта й довгота переважно мають додатні значення, оскільки країна розташована в Північній та Східній півкулях.
Важливо дотримуватися порядку значень. У більшості картографічних сервісів координати записують як latitude, longitude, тобто спочатку широту, потім довготу. У деяких геоінформаційних системах, зокрема у форматах GeoJSON та окремих просторових базах даних, застосовується порядок longitude, latitude. Помилкова перестановка значень призводить до неправильного розташування точки.
Для глобальних навігаційних і вебкартографічних систем широко застосовується система WGS 84. Водночас у землеустрої та державних геопросторових даних України використовується Державна геодезична референцна система координат УСК-2000. Порядок її використання під час виконання землевпорядних робіт визначає наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 509.
У сфері нерухомості географічні координати використовують для:
- розміщення оголошення або будинку на карті;
- прив’язки житлового комплексу, земельної ділянки чи іншого об’єкта;
- пошуку нерухомості в заданому радіусі;
- розрахунку відстані до транспорту та інфраструктури;
- визначення центральної точки району або мікрорайону;
- просторової фільтрації та побудови рекомендацій.
Для будинку координата зазвичай позначає конкретну точку входу, адресу або геометричний центр споруди. Для району чи мікрорайону може використовуватися умовна центральна точка. Така координата допомагає показати локацію на карті, але не описує її межі.
Географічні координати об’єкта не слід ототожнювати з координатами поворотних точок земельної ділянки. Одна пара значень визначає окрему точку, тоді як межі земельної ділянки формуються набором координат, які утворюють замкнений контур. Координати позначки на карті також не підтверджують право власності, кадастрові межі або точну адресу нерухомості.