Ракове

Ракове розташоване на схід від центральної частини Хмельницького, на берегах річки Кудрянки. Назву району краєзнавці пов’язують із Раковим ставом, у якому могла водитися значна кількість раків. Однозначного документального пояснення походження назви немає.

Після отримання Проскуровом статусу повітового міста у 1796 році урочище Ракове увійшло до міських земель. На початку XIX століття на Кудрянці спорудили греблю та водяний млин. Перші документальні згадки про хутір датуються 1812 роком. На той час тут проживало лише п’ять сімей, які обслуговували ставок, греблю, корчму та винокурню.

У 1870 році неподалік проклали залізничну лінію Жмеринка, Волочиськ, Проскурів. Після цього хутір почав розростатися, а наприкінці XIX століття територію вже називали передмістям Ракове. Історично забудова концентрувалася біля сучасних вулиць Східної та Майборського.

У ХХ столітті важливу роль у розвитку району відіграло військове містечко. Тут розташовувалися військові частини, казарми, службове житло та об’єкти, пов’язані з ракетними військами. Це сформувало характерну структуру району з великими кварталами, широкими внутрішніми проїздами, відомчим житлом і значною кількістю соціальних об’єктів.

Сучасне Ракове залишається великим і внутрішньо неоднорідним житловим масивом. У центральній частині переважають п’ятиповерхові та дев’ятиповерхові будинки, гуртожитки, школи, дитячі садки, магазини та зупинки громадського транспорту. На периферії зберігаються приватні будинки, промислові об’єкти, гаражні території та залізнична інфраструктура.

Вулиця Довженка є однією з головних житлових осей району. Тут розташовані багатоквартирні будинки, школи, дитячо-юнацький центр, поштові відділення, магазини та кінцеві або проміжні зупинки громадського транспорту. На Довженка, 6 працює школа №12, а на Довженка, 12 розташований Хмельницький дитячо-юнацький центр.

Вулиця В’ячеслава Чорновола формує основний транспортний, промисловий і комерційний коридор. Уздовж неї розташовані житлові квартали, навчальні заклади, підприємства, складські території, залізничні об’єкти та виїзд у напрямку Книжківців.

Майборського, Героїв АТО, Ракетників і Гарнізонна мають виражений житловий профіль, пов’язаний із колишнім військовим містечком. Тут переважають будинки радянського періоду, гуртожитки, дитячі садки та локальні магазини.

Основу квартирного фонду становлять цегляні й панельні п’ятиповерхівки та дев’ятиповерхівки. Типовими є одно-, дво- і трикімнатні квартири з невеликими кухнями, балконами або лоджіями та централізованим опаленням.

Цегляні п’ятиповерхові будинки мають стабільний попит завдяки відносно доступній вартості, сформованій інфраструктурі та зрозумілим плануванням. У поточній пропозиції представлені, зокрема, однокімнатні квартири площею близько 32 м² у п’ятиповерховому фонді.

Панельні дев’ятиповерхові будинки пропонують більший вибір дво- і трикімнатних квартир. Перед купівлею потрібно перевіряти ліфти, міжпанельні шви, покрівлю, стояки, електромережі, підвали та роботу ОСББ.

Відомче житло й гуртожитки формують окремий бюджетний сегмент. Такі об’єкти можуть мати привабливу загальну вартість, але потребують перевірки юридичного статусу приміщення, санвузлів, кухонь, внутрішніх мереж і порядку користування спільними зонами.

Новий житловий сегмент у Раковому розвинений помірно. ЛУН відносить до району чотири комплекси: «Перлина Проскурова-2», «Болгарський», Maiborsky та «Кудрянка». Станом на серпень 2026 року активний продаж від забудовника відображався лише у ЖК «Перлина Проскурова-2», інші проєкти були позначені без поточних продажів.

ЖК «Перлина Проскурова-2» розташований на Довженка, 4 і формує сучасніший сегмент із просторішими квартирами. У поточній пропозиції є, зокрема, квартири площею понад 80 м².

Новобудови покращують якість житлового фонду, але не змінюють загального характеру району. Ракове залишається переважно сформованою локацією зі значною часткою вторинного ринку.

Приватний сектор розвинений слабше, ніж у Дубовому або Лезневому. Окремі приватні будинки й земельні ділянки розташовані ближче до Кудрянки, залізниці та периферійних вулиць. Їхня ліквідність залежить від дороги, комунікацій, промислового сусідства й відстані до громадського транспорту.